Галерея

11 вересня – Усікновення глави Іоанна Предтечі

11 вересня, в день Усікновення глави святого пророка Іоана Предтечі, Божественну літургію та всеношну напередодні у соборі Різдва Богородиці звершив настоятель протоієрей Михаїл Терещенко. За богослужіння були піднесені особливі молитви про припинення епідемії та про лікарів, які борються за життя і здоров’я хворих.

Коли у 2001-му літаки, скеровані терористами, врізалися в Нью-Йоркські хмарочоси, безжально обриваючи сотні життів, 11 вересня стало днем світової жалоби.

Тим часом для православних християн 11 вересня стало днем жалоби ще близько 2 тисяч років тому. Адже саме цього дня ми згадуємо Усікновення глави святого пророка, предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна.

Мовою юриспруденції – жорстоке та цинічне вбивство. Мовою віри – день народження у Вічність одного з найбільших праведників на Землі.

Про мученицьку кончину святого Іоанна Хрестителя 32 року після Різдва Христового оповідають Євангелісти Матфей (Мф. 14, 1-12) і Марк (Мк. 6, 14-29). Після Хрещення Господнього святий Іоанн Хреститель був ув’язнений Іродом Антипою, четвертовласником, правителем Галілеї. (Після смерті Ірода Великого римляни розділили територію Палестини на чотири частини й у кожній частині поставили правителем свого ставленика. Ірод Антипа одержав від імператора Августа в управління Галілею). Пророк Божий відкрито викривав Ірода за те, що, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, він беззаконно жив з Іродіадою, дружиною свого брата Филипа (Лк. 3, 19, 20).

Невдовзі після події Хрещення Господнього без суду та слідства Іоанна Предтечу було кинуто до в’язниці. Іродіада ж, в свою чергу, палала ненавистю до Іоанна Хрестителя за те, що він сміливо називав речі своїми іменами, викриваючи їхню розпусту. Великий духовний авторитет Предтечі та повага до нього самого Ірода довго заважали звершити криваву розправу над ним.

У свій день народження Ірод улаштував бенкет вельможам, старійшинам і тисяченачальникам. Дочка Іродіади Саломія танцювала перед гостями й догодила Іродові. На подяку дівиці він заприсягся дати їй все, чого вона не попросить, навіть до половини свого царства. Танцівниця, за порадою своєї матері Іродіади, просила дати їй негайно ж на блюді голову Іоанна Хрестителя. Ірод засмутився. Він боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Хибний страх втратити обличчя перед гостями через порушення необачно даної клятви переміг. Воїн, за наказом Ірода, негайно попрямував до темниці. За кілька хвилин він виніс натарелі скривавлену голову найбільшого серед народжених жінками – саме так назвав Господь Іісус Христос Свого Предтечу та Хрестителя…

Саломея взяла тацю з главою святого Іоанна й віднесла матері. Шалена Іродіада сколола язик пророка голкою й закопала його святу главу в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина домоправителя Іродова Хузи, погребла святу голову Іоанна Хрестителя в глиняній посудині на горі Єлеонській, де в Ірода була власна ділянка землі (обрітення чесної глави святкується 24 лютого). Святе тіло Іоанна Хрестителя взяли тієї ж ночі його учні й поховали в Севастії, там, де відбулося злодіяння. Після вбивства святого Іоанна Хрестителя Ірод продовжував правити ще якийсь час. Понтій Пілат, правитель Іудеї, посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким той насміявся (Лк. 23, 7-12).

Як розповідає стародавнє передання, Суд Божий звершився над Іродом, Іродіадою та Саломією ще за життя. Потрапивши у немилість до римського імператора Гая Калігули, Ірод з наближеними був відправлений на заслання. Саломія, переходячи взимку ріку, провалилася під кригу, котра перерізала їй шию, відтявши голову. А сам Ірод та Іродіада загинули під час землетрусу, впавши у земне провалля.

***

Усікновення чесної глави святого Предтечі для християн, з одного боку, це день його народження у Вічність, відколи рід людський отримав одного з найсильніших своїх заступників перед Богом. І водночас, це — день, коли православні християни, згадуючи подію вбивства Предтечі, тримають суворий піст.

Той день – день жорстокої розправи над пророком – був днем великого гріха й великої скорботи. Тому напередодні цього дня в Церкві звершується всенічне бдіння: віруючі намагаються провести день у молитві, відганяти від свого серця дражливість і гнів на ближнього.

Дочка Іродіади Саломія виконала такий безсоромний танець, що затьмарилася свідомість Ірода, і він кинув до її ніг усе – будь-яке її бажання буде виконано! І віруючі виключають цього дня гучні веселощі, в тому числі не звершується Таїнство Вінчання.

Ломилися столи від вишуканих м’ясних страв, повнилися чаші вином, каламутився розум, і в шумі бенкету дзвеніли слова Саломії: «Дай мені на таці голову Іоанна Хрестителя». Тому в Церкві сьогодні – суворий піст, забороняється м’ясо, молочні продукти, риба. Мета посту в цей день – нагадати про те, до яких страшних наслідків приводить пристрасть непомірності.

«Не будемо ми спільниками обжерливості Ірода, – нагадує нам Типікон. – Як можемо ми вшанувати Усікновення глави Хрестителя? Будемо їсти м’ясо або іншу вишукану їжу? А Хреститель жив у безводній пустелі – ні хліба не їв, ні іншої їжі не мав. Вино п’ємо? А він не пив ні вина, ні іншого питва мирського. Столом й одром його була земля, вкушав він тільки акриди (стручки ріжкового дерева, в інших джерелах – рід їстівної сарани) і дикий мед. Замість чаші – пригорщі води, що текла з каменю. Тому проведімо цей день у пості й молитві».

Але справжній зміст цього дня й того подвигу, що їх беруть на себе віруючі, часто забувається: у народі поширюються марновірства. Розповсюджене, наприклад, повір’я про те, що в день Усікновення глави Предтечі не можна їсти овочі, фрукти, хліб круглої форми й користуватися гострими предметами – ці забобони, на жаль, широко побутують серед навколоцерковних людей, проте не мають підстав у традиції Церкви, а тому їм не слід надавати значення.

Нам треба зосереджувати увагу, перш за все, на духовній складовій цього дня. А саме на тому, що жити поруч із Правдою Божою важко – вона відкриває нам очі на нашу недосконалість. Але реагувати на неї можна по-різному – або як Ірод, знищуючи її, або – як Іоанн – живучи за нею. Варто лише пам’ятати, що знищуючи Правду Божу, люди знищують, врешті, самих себе.

От земли возсиявши, Предтечева глава
лучи испущает нетления верным исцелений,
свыше собирает множество Ангел,
доле же созывает человеческий род,
единогласную возсылати славу Христу Богу.

Підготовлено за матеріалами сайту  “Православие в Україні”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *