Божественна літургія 5 січня у неділю перед Різдвом Христовим

5 січня, у двадцять восьму Неділю після П’ятидесятниці, перед Різдвом Христовим, святих отців, Божественну літургію та всеношну напередодні у соборі Різдва Богородиці звершив настоятель собору протоієрей Михаїл Терещенко. За Літургією посилено помолились про Україну, її народ, владу та військо, щоб Господь дав Свій мир нашій землі та милість знедоленим. Перед літургією було відслужено акафіст мученикам Адріану і Наталії.

Після завершення літургії, настоятель розповів, що Церква, готуючи своїх вірних до великого свята Різдва Христового, нагадує родовід Спасителя, серед пращурів Господа по плоті були не лише праведники, але й грішні люди, і це показує нам, що Він прийшов спасти усіх людей.

«Якщо людина народилася від добрих родичів, які праведно жили, такій людині легше жити на землі. А якщо вона народилася від неправедних родичів, в неї вже від самого дитинства є приклад гріха, який легко вкорінюється в душу. Їй важко себе тримати в рамках Божественного закону, важко жити правильно. Але це не є визначним. Якщо людина над собою працює, то від кого б вона не походила, вона буде праведною. Людина може народитися від святих родичів, але коли вона не буде сама докладати зусиль, щоб жити праведно, то така людина не спасеться.

Ми маємо не шукати благородну кров у своєму родстві, а маємо освячувати свій рід правильним, добрим, благочестивим християнським життям», –  Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

Євангелист Матфей своє Євангеліє розпочинає з переліку предків Ісуса Христа, тобто з Його родоводу.

Для багатьох людей, знання свого родоводу є досить суттєвим.

Коли ми відкриваємо перші сторінки Євангелія від Матфея, то бачимо тут список із незнайомих та дивних нам імен. Тим не менше, нам не слід думати, що ми можемо ці рядки пропустити, їх не читати чи вони є лишніми для нас.

Для Матфея родовід Ісуса – це, як заклик до уваги, що зараз після цього він буде розповідати щось важливе. Цей родовід ми можемо порівняти із величавою процесією, котра прямує вулицями міста. Ми бачимо тих, хто йде попереду чи всередині, і з нетерпінням очікуємо того, хто йде в найповажнішому місці, тобто вкінці процесії.

Матфей, говорячи нам про родовід Ісуса, підкреслює нам про Його першість, а не просто приналежність до царської сім’ї, апостол виділяє тут три групи по чотирнадцять імен. Він стверджує, що народження Ісуса є саме тією подією, на котру очікував Ізраїль уже більше як дві тисячі років.

В Євангелії розказується історія окремих прародичів Ісуса. Авраам – основоположник цього родоводу. Саме йому Господь обіцяв ті блага, котрі він та його нащадки отримають в спадок Ханаанські землі, а цар Давид буде царювати над цілим світом. Однак історія показує, що замість могутнього царства нащадки Авраама потрапили у Вавилонську неволю. Перебуваючи на чужині, їм здавалося, що ті обіцянки є назавжди втраченими, що вони потонули в морі гріхів Ізраїльського народу. Проте пророки вірили, що Бог поверне Свою ласку нащадкам Авраама та всьому роду Давида. Після повернення із Вавилонської неволі ізраїльський народ ще довгий час відчував на собі гніт чужинців. Люди очікували Божого суду та визволення від гріхів. І ось, за словами Матфея. Народилося Те Дитя, Котре є Божим помазаником, останній із царського роду, Той Месія, Котрого всі очікують та про Кого говориться в тих стародавніх пророцтвах.

Матфей знає, що народження Ісуса є незвичайним, але також і незвичайною є вся історія спасіння. Незвичним є й цей родовід, який показує як Бог діє в історії людства. Адже в цьому родоводі вміщені імена не тільки святих людей, але так само і тих людей, корі були грішниками. Слід підкреслити, що в цьому родоводі згадано чотири жінки. З точки зору Закону ці жінки були грішницями. Можливо, вони вибрані тому, щоб показати нам із вами, що Бог завжди готовий простити нрыхи людям.

Цей родовід, який ми бачимо в Матфея – це не просто список імен. Він має своє мету. Якщо звичайні родоводи починаються завжди з імені головного персонажу, то тут ім’я Ісуса знаходиться в самому кінці. І це вказує на сповненні в Ньому тих всіх обітниць, які Бог дав Аврааму. З однієї сторони Христос є вершиною та метою священної історії, а з іншої сторони Він вкорінений в історію Ізраїлю та пов’язаний із нею.

Цей родовід показує, як Бога народжується в людині, а людина народжиться в Бозі. Родовід Ісуса неможливо відділити від нашого із вами родоводу, бо саме в нас в нашому житті Бог проявляє Себе.

Новий Завіт розпочинається з Євангелія від Матфея. Мільйони віруючих людей відкривають для себе Христа, прочитавши цей родовід. Народження Ісуса знаменує собою сповнення тих обіцянок, на котрі люди очікували протягом двох тисяч років. І сьогодні, як і тоді, Господь продовжує творити чуда для тих, хто вчиться в Нього вірити.