22 грудня, у двадцять шосту Неділю після П’ятдесятниці та свято Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці, Ікони Божої Матері, йменованої «Несподівана Радість» Божественну літургію та всеношну напередодні у соборі Різдва Богородиці звершив настоятель собору протоієрей Михаїл Терещенко. За Літургією посилено помолились про Україну, її народ, владу та військо, щоб Господь дав Свій мир нашій землі та милість знедоленим. Перед літургією було прочитано акафіст Ікони Божої Матері «Несподівана Радість».
ЗЦІЛЕННЯ ДЕСЯТЬОХ ПРОКАЖЕНИХ
При вході в одне поселення Ісуса Христа зустріли десять прокажених людей. Дев`ять із них були юдеї, а один самарянин. Спільне горе об`єднало їх. Прокаженим заборонялося підходити до інших людей, тому що хвороба їхня була заразною. Тому, зупинившись віддалік, вони голосно кричали: “Ісусе Наставнику, помилуй нас”.
Ісус Христос сказав їм: “Підіть, покажіться священикам”.
Священики ж оглядали тих, які видужували від прокази, і давали свідоцтва на право проживання у містах і поселеннях.
Прокажені пішли до священиків; і, коли йшли, по дорозі очистилися від прокази, тобто зцілилися, стали здоровими. Один з них, бачачи, що він зцілений, повернувся до Ісуса Христа, голосно славлячи Бога, і, впавши до ніг Христа, дякував Йому. І це був самарянин. Юдеї ж залишилися невдячними.
Тоді Ісус Христос сказав: “Чи не десять очистилися? Де ж дев`ять? Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплеменник цей?”
Потім, повернувшись до вдячного самарянина, сказав: “Встань, іди; віра твоя спасла тебе”.
З цього видно, що ми завжди повинні дякувати Богу за всі Його ласки, які Він нам посилає.
Праведні Іоаким і Анна, батьки Пресвятої Богородиці
Наступного дня після свята Різдва Пресвятої Богородиці Православна Церква вшановує пам’ять батьків Діви Марії, святих Богоотців Іоакима і Анни. Іменування «Богоотці» вони отримали, тому що є прямими пращурами Господа Іісуса Христа.
Свята Анна, мати Пресвятої Богородиці, була молодшою донькою священника Матфана із Віфлеєма, який походив із коліна Левіїного, роду Ааронового. Вона вийшла заміж за святого Іоакима, який був родом із Галілеї. Іоаким, син Варпафіра, був нащадком царя Давида, якому Бог обіцяв, що від сімені його нащадків народиться Месія, Спаситель світу.
Подружжя жило в Назареті Гагілейському, що в північній частині Палестини. За іншими відомостями, вони жили в Єрусалимі. Іоаким і Анна вели праведне життя й щороку віддавали дві третини своїх доходів до Єрусалимського храму та бідним.
Праведні Іоаким і Анна не мали дітей до глибокої старості й все життя сумували та плакали через це. Їм доводилося переносити зневагу і глузування, бо тоді бездітність вважали ганьбою. Протягом п’ятдесяти років шлюбу подружжя тільки палко молилося Богові, уповаючи на Його волю.
Одного разу під час великого свята дари, які праведний Іоаким взяв до Єрусалима для принесення Богу, не були прийняті священником Рувимом. Він вирішив, що бездітний чоловік негідний приносити жертву Богові. Це дуже засмутило старця Іоакима, і він, вважаючи себе найгрішнішим із людей, не повернувся додому, а оселився на самоті в пустельному місці. Праведний Іоаким вирішив провести в пості й молитві сорок днів і ночей, молячи Господа про милість.
Його праведна дружина Анна думала, що вона є головною винуватицею горя, яке їх спіткало. Дізнавшись про вчинок свого чоловіка, Анна також стала в пості і молитві скорботно просити Бога про дарування їй дитини, обіцяючи принести в дар Богу народжене чадо.
Молитва святого подружжя була почута: їм обом з’явився ангел і сповістив, що у них народиться Донька, Яку благословить весь рід людський.
Коли настав час, у Анни народилася Донька Марія. У віці трьох років Вона була приведена до храму, де виховувалася до дванадцяти років.
Через декілька років після цього праведний Іоаким преставився у віці вісімдесяти років. Овдовівши, свята Анна оселилася при Єрусалимському храмі, поблизу своєї Дочки. Вона прожила при храмі два роки і померла у віці сімдесяти років.
Ікони Божої Матері, йменованої «Несподівана Радість»
На іконі Божої Матері «Несподівана Радість» зображено людину, яка молиться навколішки перед іконою Пресвятої Богородиці. Іконографічним сюжетом для образа послужило передання про зцілення юнака від плотської пристрасті через святий образ Владичиці Небесної, описане у творі святителя Димитрія Ростовського «Руно Орошенне».
Якийсь юнак, котрий був одержимий багатьма гріхами і вів порочне життя, мав звичай молитися перед образом Пречистої, вимовляючи архангельське привітання: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою». Одного разу, збираючись знову на грішну справу, він раптом побачив, що зображення Божої Матері на іконі ожило, а у Божественного Немовляти відкрилися й кровоточать язви на руках і ногах. Із Його ребра також текла кров. На запитання враженого жахом юнака: «О Пані, хто це зробив?» — Богородиця відповіла: «Ти й інші беззаконники своїми гріхами знову розпинаєте Сина Мого».
Тільки тоді розкрилася перед враженим до глибини душі юнаком безодня його гріхопадіння. Довго благав він у сльозах Богородицю і Спасителя про помилування. Пречиста Діва не залишала Своїх молитов за грішного юнака, доки Господь Іісус Христос не вимовив: «Нині прощаються йому гріхи заради Тебе».
Молодий чоловік залишив колишнє гріховне життя. Він став жити чесно й благочестиво. До кінця своїх днів він зі сльозами дякував Заступниці роду людського, молитвами Якої дана була йому радість прощення і відпущення гріхів, на яку він уже не сповідався.
Час і місце походження першообраза невідомі. Нині ікона Божої Матері «Несподівана Радість» є дуже шанованою вірянами, а списки з образа перебувають майже в кожному православному храмі.
Підготовлено за матеріалами сайтів “Благовіст”
Идет загрузка ...