10 березня, – третя підготовча неділя до Великого посту, м’ясопусна. За Божественною літургією цього дня читається притча про Страшний суд (з Євангелія від Матфея). Божественну літургію в соборі Різдва Богородиці звершив настоятель протоієрей Михаїл Терещенко. За Літургією посилено помолились про Україну, її народ, владу та військо, щоб Господь дав Свій мир нашій землі та милість знедоленим.
Євангельське читання третьої підготовчої до Великого посту неділі розповідає нам про кінець світу, того світу в якому ми нині живемо, і про друге пришестя Господа нашого Ісуса Христа.
Проблема эсхатології, тобто вчення про грядущі долі світу і людства, займає велике місце у віровченні Православної Церкви. Плани майбутнього були накреслені в Божому домобудівництві до самого кінця віків. І якщо наука сьогодні говорить про неминучість кінця нашої планети, то християнство, зокрема Православна Церква, підтверджуючи це, одночасно свідчить нам не тільки про фізичний кінець світу, але і про друге пришестя Господа, воскресіння мертвих і про початок Царства слави і вічного життя.
Церква свідчить нам не про безглуздий кінець фізичного свуту, а про його велике закінчення, що є початком нового буття. І якщо наука, в якій не має місця Богу, стверджує про кінець світу, як про кінець подій в значенні абсолютного руйнування, то інакше говорить нам про це ж Церква. За вченням Церкви, кінець світу полягатиме не в руйнуванні і знищенні (хоча видимі фізичні явища можуть відбуватися у формі руйнування), а в його повній зміні і оновленні.
Які ж ознаки наближення кінця світу, пришестя Господа нашого Ісуса Христа і Страшного суду?
Цих ознак декілька. Одина з них, як свідчить Євангеліє, полягає в тому, що саме Євангеліє буде поширено і проповідано у всьому світі (Мф.24,14). Жодне місце земної кулі, населене людьми, не буде обійдене євангельським благовістям. Весь рід людський повинен почути слово Боже, скуштувати того небесного духовного хліба, який дав світу Спаситель. І справа людини — прийняти або не прийняти це благовістя, бо людина залишається абсолютно вільною і Господь не допускає над нею насильства.
Друга ознака — в світі надзвичайно активно почнуть виявлятися сили зла, умножиться всяке беззаконня, в людях охолоне любов (Мф.24,12). В людині надзвичайно посиляться і стануть активно виявлятися всі негативні сторони її натури (2 Тим.3,1-5), почне вичерпуватися віра (Лк.18,8). Християнство для багатьох стане предметом ненависті.
Наступна ознака — наприкінці світу відбудуться страшні війни (Мф.24,6), з яких людство взагалі, в своїй більшості, може не вийти живим. По всій землі пройдуть страшні землетруси, буде голод, з’являться епідемії (Мф.24,7).
Як на характерну, слід вказати ще на одну ознаку. Вона полягатиме в тому, що надзвичайно знизиться духовний рівень більшості людей. Вони прив’яжуться до земного і відмовляться від всякого духовного розвитку (Мф.24,37-39; Быт.6,1-8).
І ось тоді, говорить Христове Євангеліє , з’явиться знамення Сина Людського на небі, і люди побачать Христа, що йтиме на небесних хмарах у великій силі і славі. На думку отців Церкви, знаменням другого пришестя буде хрест. Ті люди, які у той час ще житимуть на землі, миттєво зміняться (1 Кори. 15,51-52), зміниться і весь світ (2 Петр.3,13), і одночасно відбудеться загальне воскресіння мертвих, причому воскреснуть вони в преображеному вигляді і будуть абсолютно особливими, такими, що за словом ап. Павла зараз ми собі не можемо уявити. Тіла праведників будуть духовними, нетлінними і безсмертними. Вони будуть вільні від всієї немочі, до якої схильні наші тіла. Вони не матимуть земних тілесних потреб і якоюсь мірою уподібняться духам (Мф.22,30). В такому ж перетвореному вигляді повстануть і тіла грішників. Але, отримавши нетління, грішники одночасно носитимуть в собі і своє страшне духовне становище.
Важко уявити те, про що сказано. Все це знаходиться за межами наших звичайних уявлень. Але одне ясно – з другим пришестям настане на землі останній і страшний суд, який відновить попранную людством справедливість і відновить весь світ. Це буде загальний суд — суд над всіма, без виключення, людьми. Це буде суд урочистий і відкритий, строгий і страшний, звершуваний по всій правді Божій, суд останній і остаточний, спрямований у вічність. Це буде суд вічної справедливості, про яку люди забули і яку вони зневажають протягом тисячоліть. І іншого шляху відновлення цієї попраної справедливості немає і бути не може.
Радісне і вічне життя чекає праведних після суду (Мф. 13,43), і вічні муки уготовані для злих (Мф.25,41-42). Але не треба розуміти це примітивно. Так, святитель Іоанн Златоуст, кажучи про муки грішників, бачить їх муки в тому, що вони будуть позбавлені слави Царства Божого. Позбавлення благ Царства Божого — це богооставленість, яка сильніша від пекельних мук. Духовний жаль про упущене і втрачене виявиться страшніше за все. І ми добре знаємо з досвіду свого життя, наскільки важче душевні і духовні хвороби, ніж хвороби фізичні, і як руйнуюче діють вони на наш організм.
Чи кінчаться муки грішників коли-небудь? З цього приводу існують різні особисті думки. Але, за Євангелієм і християнським віровченням, фвони називаються вічними (Мф.25,46) як природний наслідок того, що зробила людина в духовному плані під час свого земного життя.
З кончиною цього світу і перетворенням нинішнього світу в кращий світ новий, відкриється вічне Царство Боже — Царство слави. Тоді закінчиться Царство благодаті, яким ми іменуємо буття Церкви на землі. Церква земна увійде до цього Царства слави і зіллється назавжди з ним.
Тож нехай справедливий і милосердний Суддя не позбавить і нас цього Царства вічної слави і нескінченного блаженства
Церква свідчить нам не про безглуздий кінець фізичного свуту, а про його велике закінчення, що є початком нового буття. І якщо наука, в якій не має місця Богу, стверджує про кінець світу, як про кінець подій в значенні абсолютного руйнування, то інакше говорить нам про це ж Церква. За вченням Церкви, кінець світу полягатиме не в руйнуванні і знищенні (хоча видимі фізичні явища можуть відбуватися у формі руйнування), а в його повній зміні і оновленні.
Які ж ознаки наближення кінця світу, пришестя Господа нашого Ісуса Христа і Страшного суду?
Цих ознак декілька. Одина з них, як свідчить Євангеліє, полягає в тому, що саме Євангеліє буде поширено і проповідано у всьому світі (Мф.24,14). Жодне місце земної кулі, населене людьми, не буде обійдене євангельським благовістям. Весь рід людський повинен почути слово Боже, скуштувати того небесного духовного хліба, який дав світу Спаситель. І справа людини — прийняти або не прийняти це благовістя, бо людина залишається абсолютно вільною і Господь не допускає над нею насильства.
Друга ознака — в світі надзвичайно активно почнуть виявлятися сили зла, умножиться всяке беззаконня, в людях охолоне любов (Мф.24,12). В людині надзвичайно посиляться і стануть активно виявлятися всі негативні сторони її натури (2 Тим.3,1-5), почне вичерпуватися віра (Лк.18,8). Християнство для багатьох стане предметом ненависті.
Наступна ознака — наприкінці світу відбудуться страшні війни (Мф.24,6), з яких людство взагалі, в своїй більшості, може не вийти живим. По всій землі пройдуть страшні землетруси, буде голод, з’являться епідемії (Мф.24,7).
Як на характерну, слід вказати ще на одну ознаку. Вона полягатиме в тому, що надзвичайно знизиться духовний рівень більшості людей. Вони прив’яжуться до земного і відмовляться від всякого духовного розвитку (Мф.24,37-39; Быт.6,1-8).
І ось тоді, говорить Христове Євангеліє , з’явиться знамення Сина Людського на небі, і люди побачать Христа, що йтиме на небесних хмарах у великій силі і славі. На думку отців Церкви, знаменням другого пришестя буде хрест. Ті люди, які у той час ще житимуть на землі, миттєво зміняться (1 Кори. 15,51-52), зміниться і весь світ (2 Петр.3,13), і одночасно відбудеться загальне воскресіння мертвих, причому воскреснуть вони в преображеному вигляді і будуть абсолютно особливими, такими, що за словом ап. Павла зараз ми собі не можемо уявити. Тіла праведників будуть духовними, нетлінними і безсмертними. Вони будуть вільні від всієї немочі, до якої схильні наші тіла. Вони не матимуть земних тілесних потреб і якоюсь мірою уподібняться духам (Мф.22,30). В такому ж перетвореному вигляді повстануть і тіла грішників. Але, отримавши нетління, грішники одночасно носитимуть в собі і своє страшне духовне становище.
Важко уявити те, про що сказано. Все це знаходиться за межами наших звичайних уявлень. Але одне ясно – з другим пришестям настане на землі останній і страшний суд, який відновить попранную людством справедливість і відновить весь світ. Це буде загальний суд — суд над всіма, без виключення, людьми. Це буде суд урочистий і відкритий, строгий і страшний, звершуваний по всій правді Божій, суд останній і остаточний, спрямований у вічність. Це буде суд вічної справедливості, про яку люди забули і яку вони зневажають протягом тисячоліть. І іншого шляху відновлення цієї попраної справедливості немає і бути не може.
Радісне і вічне життя чекає праведних після суду (Мф. 13,43), і вічні муки уготовані для злих (Мф.25,41-42). Але не треба розуміти це примітивно. Так, святитель Іоанн Златоуст, кажучи про муки грішників, бачить їх муки в тому, що вони будуть позбавлені слави Царства Божого. Позбавлення благ Царства Божого — це богооставленість, яка сильніша від пекельних мук. Духовний жаль про упущене і втрачене виявиться страшніше за все. І ми добре знаємо з досвіду свого життя, наскільки важче душевні і духовні хвороби, ніж хвороби фізичні, і як руйнуюче діють вони на наш організм.
Чи кінчаться муки грішників коли-небудь? З цього приводу існують різні особисті думки. Але, за Євангелієм і християнським віровченням, фвони називаються вічними (Мф.25,46) як природний наслідок того, що зробила людина в духовному плані під час свого земного життя.
З кончиною цього світу і перетворенням нинішнього світу в кращий світ новий, відкриється вічне Царство Боже — Царство слави. Тоді закінчиться Царство благодаті, яким ми іменуємо буття Церкви на землі. Церква земна увійде до цього Царства слави і зіллється назавжди з ним.
Тож нехай справедливий і милосердний Суддя не позбавить і нас цього Царства вічної слави і нескінченного блаженства.
Підготовлено за матеріалами сайту «Українська правослана церква»
Идет загрузка ...