6 січня у церковному календарі називається Різдвяним Сочельником або Навечір’ям Різдва Христового. Для православних вірян – це час строгого посту та особливої підготовки до прийдешнього Народження Спасителя; увесь день наповнений особливим і піднесеним святковим настроєм.
Уранці після закінчення Літургії і вечірньої в центр храму виноситься свічка і священики співають перед нею тропар Різдва Христового. Служби Навечір’я мають ряд особливостей та пов’язаних із цим навколоцерковних традицій.
Навечір’я Христового Різдва – особливий день у житті християнина. Богослужіння повністю присвячується прийдешньому святу. Піснеспіви, присвячені Різдву Христовому, звучать у храмі задовго до настання самого свята. Основа богослужіння Навечір’я – старозавітні пророцтва про майбутній прихід у світ Спасителя. Воно відрізняється за своїм чином як від буденних служб, так і від чину богослужіння у сам день Різдва Христового. Так Церква готує своїх чад до прийдешнього торжества.
Сочельник буває двічі на рік – напередодні свята Різдва Христового і Хрещення Господнього. У цей день у храмі, крім усього іншого, читаються так звані Царські часи – особливе чинопослідування, що отримало свою назву від пори, коли на ньому були присутні царственні особи, які спеціально відкладали для цього державні справи.
Усе ж, Сочельник, або ж, як кажуть у народі, Святвечір – це не зовсім свято. Церковна назва цього дня: «Навечір’я Різдва Христового». Виходить, що Святвечір передує одному з головних християнських свят, служить, образно кажучи, дверима у святкування Різдва Христового. Слово «сочельник» бере свою назву від сочива, тобто куті – основної страви цього дня – варених зерен злакових культур, приправлених медом, маком, родзинками та горіхами.
Існує багато різних звичаїв, пов’язаних зі Святвечором. Найвідоміший, напевне, про обов’язкових 12 пісних страв, ніякого стосунку до православної традиції не має. Це лише наш благочестивий звичай. Тому серед усіх клопотів цього дня – головне – виділити час, щоб достойно підготуватися до радісної події Народження Христа.
Прийшовши додому після ранкової служби, багато віруючих 6 січня утримуються від їжі «до першої зірки» – ця благочестива традиція пов’язана з переказом про появу на небі Віфлеємської зорі, що сповістила усім про народження Христа. І не тільки: раніше Різдвяна вечірня починалася в післяобідній час і переходила в Літургію Василія Великого. Служби закінчувалися, коли уже сутеніло і на небі з’являлися зірочки. Але з часом, коли богослужбове коло змінилось, це переросло в якийсь абсолютно відірваний від практики і реальності звичай. Люди і на службу не йдуть, і не причащаються 6 січня, але при цьому голодують.
За Уставом їсти в цей день належить лише один раз, після вечірнього богослужіння. У Типіконі йдеться про піст до кінця вечірньої. Але у сучасній богослужбовій практиці служба вечерні з’єднується з Літургією, відправляється вранці, тому й постимося ми до того моменту, коли в центр храму виноситься свічка і співається тропар Різдву Христовому.
Традиційно, священики благословляють у Різдвяний Сочельник постувати так: якщо вірянин був присутній на службах вранці – на вечірній і Літургії Василія Великого, то можна підкріпитися і вдень. Але якщо цей день людина присвячує прибиранню, приготуванню 12 страв і т. д. – понесіть подвиг посту до «першої зірки». Хочеться наголосити: у Сочельник, як і в сам день Різдва Христового, бажано підготуватися до Причастя Святих Христових Таїн, заздалегідь приступити до сповіді і, якщо священик благословить, з’єднатися з Христом, причастившись Його Божественних Тіла і Крові. Очевидно, що віряни, котрі знаходяться в храмі у цей час, постують; багато хто в цей день причащається. Добре, коли і ті, хто не може бути на службі в цей день в силу різних обставин, вшанують цей день більш суворим постом, готуючись у такий спосіб до прийдешньої радості свята.
Щодо того, як постити перед Причастям, якщо воно буде на нічному богослужінні, то за існуючою практикою, літургічний піст (повне утримання від їжі і води) у такому разі складає близько 6 годин. У звичайний недільний день, коли людина готується до Причастя, не їдять після півночі. Але якщо ви збираєтеся причащатися на нічний Різдвяній службі, то правильно буде не вживати їжу десь після 21.00.
І справа не в конкретній кількості годин, а в тому, що встановлюється, свого роду, межа стриманості, що допомагає і нам дотримати міри.
Нехай Господь допоможе нам провести день Навечір’я Різдва Христового у спокої, молитві та трепетному очікуванні Свята свят. Пам’ятаймо: волхви уже в дорозі!
Идет загрузка ...