17 квітня — свято Похвали Пресвятої Богородиці. Акафіст в соборі Різдва Богородиці звершив настоятель протоієрей Михаїл Терещенко, Божественну літургію отець Іоанн Моніка.
За богослужінням були піднесені особливі молитви про припинення епідемії та про лікарів, які борються за життя і здоров’я хворих
Історія цього святкування, встановленого у ХІ столітті, сягає 626 року – саме тоді спільна армія скіфів та сарацинів підступила під стіни столиці Візантії. Константинополь було врятовано завдяки заступництву Діви Марії, до Якої в молитвах полинуло населення міста – адже недарма ще рівноапостольний Костянтин, засновуючи нову столицю, доручив її молитовному захисту Пречистої.
Таке ж молитовне заступництво повторювалось і в інші роки – зокрема в 677, 717 та 860, і це – лише крапля в морі серед тих численних випадків, коли Божа Мати рятувала не лише окремі людські душі, а й цілі міста.
На утрені, яку зазвичай звершують ввечері в п’ятницю, у храмах співається Акафіст Божій Матері. В ньому прославляються всі події земного життя Святої Марії, через які Господь визволив людство від рабства гріха.
Слово «акафіст» означає молитву, яка співається або читається стоячи. Він складається з 24-х гімнів, присвячених Пречистій та наповнених проханнями до Неї про допомогу. За думкою дослідників, акафіст було складено в VII столітті дияконом Великої Константинопольської Церкви – цебто Софії, Георгієм Пісідійським.
Православна Церква звершує це торжество задля ствердження вірних, які каються, в надії на Небесну Заступницю, адже Вона, уславивши себе визволенням християн від ворогів видимих, тим більше допоможе тим, хто веде боротьбу з невидимими супротивниками.
Співаючи цей акафіст, ми вшановуємо смирення Богородиці, з яким вона прийняла волю Божу і Свою місію. Ми дивуємося мужності, з якою Діва Марія переносила всі страждання Свого Божественного Сина. Ми дякуємо Їй за неперервну молитву, якою Вона оберігає кожну людину, немов би рідне дитя.
Идет загрузка ...