Галерея

Перша Пасія

Сьогодні, 28 березня, вечірнє Богослужіння з чином Пасії  в соборі Різдва Богородиці очолив настоятель протоієрей Михаїл Терещенко.

Пасія – молитовна згадка Страждання Спасителя

У дні Великого посту, коли Церква готується до найвеличнішого свята зі свят – Пасхи Христової, православні храми «переоблачаються» зі світлих тонів у темні, у них лунають вже не урочисті, а скорботні піснеспіви, що допомагає віруючим зосередитись на «покаянному характері» великопісних служб.

Однією із таких служб є Пасія (з латинської мови «passio» – «страждання», «страсть»), під час якої прочитуються уривки з Євангелія про Хресні Страждання Іісуса, а також проспівуються окремі піснеспіви із богослужінь Великої П’ятниці та Великої Суботи і виголошується проповідь. Про Пасію немає згадок у церковному Уставі (Типіконі), адже вона була запроваджена на Русі значно пізніше останнього.

Проте історія Пасії сягає давніх часів

Цей різновид богослужінь виник у IV столітті на латинському заході, як богослужіння передпасхальної (Страсної) седмиці, де згадувались події останніх днів земного життя Христа: зрада Іуди, суд над Іісусом і Його Розп’яття. Вона являла собою сольне читання уривків з Євангелія з окремими мелодичними широко розспівними вставками, що підкреслювали ключові моменти тексту. Такий тип Пасії існував у Західній Церкві протягом тисячі років, навіть після її відокремлення від Вселенської Церкви.

Через три століття після «вселенського розколу», псалмодійний тип католицької Пасії змінився на респонсорний, що був заснований на принципі діалогу між солістом (євангелистом) і хором (точніше, «репліками натовпу»). З часом відбулась персоніфікація учасників Пасії – відокремились партії Іісуса Христа, апостола Петра, зрадника Іуди, Понтія Пілата, що призвело до секуляризації і відокремлення «світського» типу Пасіонів від «церковного».

Класичним зразком респонсорного типу Пасії, проте не у католицькій, а в протестантській традиції, є «Пасіони» німецького композитора Генріха Шютца, написані ним у 1665–1666 роках. Респонсорний тип Пасії – найстійкіший, адже він найкраще відповідав особливостям католицького і протестанського богослужінь.

Наступний західний різновид Пасії – мотетний – виник у ХVI столітті, з появою протестантизму і реформ Мартіна Лютера. У них весь канонічний текст давався у хоровому викладі й обов`язковим елементом Пасіонів було введення у них протестантського хоралу. До речі, сам Мартін Лютер був автором 34 протестантських хоралів, більшість з яких збереглися до наших днів. У той же час відбувається введення інструментального супроводу в Пасії, адже до того вона виконувалась акапельно. Класичний зразок мотетного типу – «Пасіони» нідерландця Якова Обрехта.

Четвертий і останній тип західних Пасіонів – ораторіальний – виник у XVII столітті, як синтез респонсорного і мотетного типів, і кристалізувався у наступному XVIII столітті. Такі твори виходили за межі католицького чи лютеранського богослужінь, тому виконувались на концертах або ж навіть мали театральні постановки. Класичні зразки ораторіального типу – «Пасіони за Матвієм» і «Пасіони за Йоаном» геніального німецького композитора, капельмейстера та органіста Йоганна Себастьяна Баха.

Ораторіальний тип Пасіонів не завершив свій розвиток у творчості Баха, а отримав подальший розвиток у творчості інших композиторів. Так, у 1794 році видатний австрійський композитор Йозеф Гайдн пише ораторію «Сім слів Христа на Хресті». Французькі композитори другої половини ХІХ століття Сезар Франк і Шарль Гуно пишуть дві одноіменні ораторії «Іскуплення» про Страждання Христа.

У ХХ столітті, під значним впливом католицизму, відроджується інтерес до «світського типу» Пасіонів. Відомі «Пасіони за Лукою» польського композитора Кшиштофа Пендерецького, «Страсті за Іоаном» російської композиторки Соф`ї Губайдуліної, «Страсті за Марком» шведського композитора Фредрика Сикстена і ораторія «Страсті Христові» українського композитора Олександра Козаренка. На основі сюжету про страждання Спасителя у сімдесятих роках минулого століття виходить рок-опера Ллойд Уеббера і Томаса Райта «Іісус Христос – Суперзірка».

Підготовлено за матеріалами сайту «Православ’я і світ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *