Сьогодні, у неділю, 27 грудня, у соборі Різдва Богородиці було звершено дві Божественні літургії, ранню очолив отець Іоанн Моніка, пізню Божественну літургію та всеношну напередодні настоятель протоієрей Михаїл Терещенко. Ця неділя, передостання перед Різдвом Христовим, має назву неділі Праотців.
«Ми повинні звернути увагу на поклик, з яким Господь звертається до кожної людини: “Приходьте до Церкви і готуйтеся там – за допомогою церковних Таїнств, за допомогою посту та молитви – підготуйте себе до того, щоб бути громадянином Царства Небесного, щоб бути спільником у Царстві Божому”. Суєта цього світу працює в іншому режимі. Вона тягне людину від Бога. У кращому випадку вона каже людині: “Не поспішай. Поки не йди, не займайся своєю душею. Займайся бізнесом, займайсь наукою, займайся політикою, чимось іншим. А потім вже, коли ти постарієш, тоді будеш молитися і постити “. Це неправильно – це брехня», – Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.
ПРО ЗВАНИХ НА ВЕЧЕРЮ
Один чоловік приготував багату вечерю і заздалегідь запросив гостей. Але коли настав час вечері, ніхто з них не прийшов. Тоді господар послав раба свого сказати запрошеним: “Ідіть, бо все вже готове” (Лк. 14, 17). Слуга виконав наказ, але час ішов, як і раніше, а ніхто не приходив: всі, ніби змовившись, відмовлялися й вибачалися. Побачивши це, господар розгнівався і дав рабу новий наказ: “Піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих” (Лк. 14, 21). Коли ж виявилося, що є ще вільне місце, господар велить ще раз піти на дороги й загороди й умовляти всіх прийти, щоб заповнився дім його.
Ті, що були запрошені заздалегідь, говорить святе Євангеліє, не прийшли з різних причин: один сказав, що купив землю і треба піти її оглянути; другий — що купив п’ять пар волів і потрібно їх випробувати; третій одружився і тому не зміг прийти. Яка, браття і сестри, жива картина, що нагадує нам наші справи і наше звичне життя з його турботами й тривогами, які постійно відволікають від усього величного й важливого! Як ми в своїх турботах і житейських виправданнях схожі на тих, хто відмовився прийти на вечерю! Ми також оглядаємо землю, милуємося тим, що купили, одружуємося, займаємося справами і не поспішаємо на заклик Господа прийти на бенкет духовного торжества і радості віри.
Свята Церква бачить у господарі, який влаштував багату вечерю, Отця Небесного; раб, якого послав господар кликати на вечерю — Син Божий Христос Спаситель; звані — це ми з вами, хто не слухає заклику Спасителя і любові Отця нашого Небесного.
Земне життя вимагає від людини великих турбот і уваги. Це правильно. І святе Євангеліє не засуджує наші земні труди і турботи. Але Євангеліє через того Раба — Сина Єдинородного — нагадує, що є ще й інші речі, “єдині на потребу”. Можна знайти вибачення тим, котрі не приходять на вечерю Господню; але, слухаючи Євангеліє, проникаєшся якимось почуттям образи за самого Господаря, Котрий запрошує, все приготував і чекає. Станьмо на місце Господаря й відчуймо всю гіркоту образи й розчарування.
Незважаючи ні на що, терпіння Господаря, Його заклики залишаються постійними й незмінними, постійною є любов Отця Небесного до нас, грішних і недостойних. Цей заклик лунає в усі часи і через усі наші життєві обставини. “Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас… і знайдете спокій душам вашим” (Мф. 11, 28–29). Цей заклик постійно лунає в Євангелії, в житті, всередині нас. Він у наших святих храмах, у навколишній природі. Господь кличе нас до Себе через свята і недільні дні, через життєві незгоди й радощі, через наші хвороби й добробут. Господь чекає нас, о котрій годині ми б не прийшли.
Не будемо шукати, подібно до тих, що відмовилися прийти на вечерю, причин та приводів, які відволікають нас від усього святого і величного, бо ми богоподібні істоти і нам слід, крім усього житейського, усього, що годує і гріє наше тіло, дбати і про духовне, вічне. Хоча б зрідка, перемагаючи житейську суєту, слід подумати і про необхідне для душі – приходити в храм святий на вечерю Господню, щоб стати причасниками Небесного бенкету.
Підготовлено за матеріалами сайту «Українська правослана церква».
Идет загрузка ...