Сьогодні, 1 липня у п’яту Неділю після П’ятдесятниці, Божественну літургію та всеношну напередодні у соборі Різдва Богородиці звершив настоятель протоієрей Михаїл Терещенко. Перед літургією було прочитано акафіст перед Іверською іконою Божої Матері.
Євангельська розповідь про зцілення Ісусом Христом двох біснуватих в країні Гадаринській, свідчить про те, що злі духи існують у світі й творять над людьми свої згубні справи. З того часу, як злий дух намовив Адама на гріх, скільки вчинено ним бід у світі. В які тільки гріхи не впадало людство, яких жахливих злочинів не скоєно при навіюванні й допомозі диявола, – цього за висловом Спасителя, людиновбивці споконвіку, який “наче лев, і шукає кого б пожерти”… Злі духи не тільки шкодили людині, спокушали її, але нерідко і вселялися в неї: тоді людина ставала біснуватою. Біснуваті, про яких ми чули з Євангелія, жили в печерах, де хоронили мертвих, вони були настільки люті, що ніхто не відважувався пройти біля того місця, де вони знаходилися.
В існуванні злих духів ми переконуємося із книг Святого Письма Старого та Нового Завіту, із свідчень святих отців та життєписів угодників Божих. В книзі Буття оповідається, як диявол, з’явившись в образі змія, спокусив нашу праматір Єву, яка порушила заповідь Божу і намовила до того ж праотця Адама. Тому-то диявол і називається людиновбивцею споконвіку — з самого початку.
В книзі Іова повіствується, що диявол, з попущення Божого, поразив Іова багатьма хворобами, але не добився з його уст хули на Бога.
Самого Спасителя під час сорокаденного перебування в пустелі було спокушувано сатаною, який хотів розпалити в Ньому нетерплячість, владолюбство, марнославство.
Бісів виганяв і Сам Христос Спаситель і Його апостоли.
Із Божественного Одкровення ми знаємо, що диявол — істота реальна, ірраціональна, має розум і волю. Як віра в Бога, в існування ангелів добрих, так і віра в існування злих духів є всезагальною в роді людському. Біси — це духи, вигнані з неба. Власна воля загубила їх, зла воля керує ними в їхніх злочинах.
Не кажучи вже про невіруючих людей, нам віруючим, дуже не хотілося б вірити в існування диявола. Завжди краще віриться в добро: Бог і ангели -істоти добрі й прекрасні, тому вірити в існування їх приємно й втішливо; а диявол і біси – істоти злі та шкідливі, тому вірити в їх існування – дуже неприємно, і нам хотілося б, щоб їх не було.
Ми мали б якесь право не вірити в існування злих духів, в минулому добрих, які згодом відпали від Бога і тепер навічно утвердилися у злі, якби навколо себе бачили одне добро і добрих людей, але ми бачимо і зло, і злих людей. Тому ми не можемо не вірити в істоту, яка повністю й безповоротно лежить у злі. Адже і серед людей зустрічаються такі вперті особи, що ніяка кара, навіть загроза смерті не в змозі примусити їх позбавитися від злих навичок і злочинних дій.
Злі духи по-різному шкодять людям і гублять необережних з попущення Божого. Тільки тепер, в часи нової благодаті, біси діють обережніше, ніж в той час, коли сила і влада їх над людьми не була ще знищена Христом і їм було значно просторіше у світі.
Біс завжди сильний нашою слабкістю. Тому слово Боже говорить: “Не давайте місця дияволові”. Зло, гнів, пияцтво, лихослів’я, ненависть, скупість, срібролюбство, нечистота, блуд, лукавство, неправда й інші вади людські можна впевнено назвати біснуванням, а носіїв цих пороків -одержимими або біснуватими. Звідки може в людині взятися стільки таких вад? Очевидно, від диявола, котрий є початком усякого зла. “Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол согрішив”.
Господь наш Ісус Христос прийшов у світ, щоб зруйнувати справи диявола і перемогти його з усім його воїнством: “Для цього-то і явився Син Божий, щоб зруйнувати діла диявола”.
З пришестям Христа нам не страшний диявол. Біснуваті, побачивши Христа, кричали: “що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас”. Отже, Ісус Христос – це мука для злих духів. Вони добре знають, що після Страшного Суду будуть навіки кинуті в пекло. їм хотілося б принаймні, хоч до суду мати повну волю у світі й панувати над людьми. Про те, що вони не мають такої влади, що вони завжди знаходяться у повній покорі у Бога, Господь показав на прикладі вигнання їх з біснуватих людей. Коли злі духи побачили, що Христос хоче вигнати їх з чоловіка, почали просити у Нього дозволу увійти в стадо свиней, що паслося. Виходить, що навіть такій тварині, як свиня, злі духи не можуть пошкодити без попускання Божого.
Якщо Христос страшний для бісів, якщо вони тремтять перед Богом – то значить вони не можуть бути там, де знаходиться Бог, вони втікають звідти. Якщо в нашій душі буде Бог, то злі духи також будуть втікати від нас, як від вогню.
Для боротьби з дияволом необхідно одягнутися у зброю: “Одягніться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощів диявольських,… а понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі розпечені стріли лукавого… і меч духовний, що є слово Боже”.
Краща зброя для боротьби з дияволом – молитва і піст. Цей рід, сказав Господь про бісів, виганяється не інакше, як молитвою і постом.
Біси говорили священномученику Кіпріяну: “Ми не можемо дивитися на хресне знамено, воно, як вогонь, опалює нас і відганяє”. Іменем Ісуса завжди бий ратника”, – тобто бісів, – учить преподобний Іоан Ліствичник. “Нема сильнішої і міцнішої зброї у духовній брані від Ісусової молитви”, – свідчить авва Іов. “Демони не відважуються наблизитися до того, хто веде бесіду з Богом”, – віщає Симеон Новий Богослов. Читання Святого Письма – це великий захист від гріха, вчить авва Єпіфаній, а блаженний Ієронім і преподобний Пімен говорять: “Думай постійно про що-небудь добре, щоб диявол завжди знаходив тебе зайнятим: доки людина перебуває в духовній роботі, ворог не може поразити його”.
Наслідуючи приклад і вказівки доблесних воїнів Христових, сподіваючись на Бога і зміцнюючись благодаттю Святого Духа, ми можемо і зобов’язані вийти переможцями в боротьбі зі злом і ворогами нашого спасіння – духами злоби піднебесними.
Підготовлено за матеріалами сайту «Українська правослана церква».
Идет загрузка ...