Артос

Слово артос перекладається з грецької як “квасний хліб” – загальний всім членам Церкви освячений хліб, інакше – просфора всеціла.

Артос в продовженні всієї Світлої седмиці займає в храмі саме видне місце, разом з іконою Воскресіння Господнього і, на закінчення великодніх урочистостей, роздається віруючим.

Вживання артоса починається з самого початку християнства. У сороковий день після Воскресіння Господь Ісус Христос вознісся на небо. Учні та послідовники Христові знаходили розраду в молитовних спогадах про Господа, вони пригадували кожне Його слово, кожен крок і кожну дію. Коли сходилися на спільну молитву, вони, згадуючи Таємну Вечерю, причащалися Тіла і Крові Христових. Готуючи звичайну трапезу, вони перше місце за столом залишали невидимо присутньому Господу і клали на це місце хліб.

Наслідуючи апостолам, перші пастирі Церкви встановили в свято Воскресіння Христового вважати в храмі хліб, як в видимий вираз того, що потерпілий за нас Спаситель став для нас справжнім хлібом життя.

На артосі зображений хрест, на якому видно тільки терновий вінець, але немає Розп’ятого – як знамення перемоги Христової над смертю, або зображення Воскресіння Христового.

З артосом з’єднується і древнє церковне передання, що апостоли залишали за столом частину хліба частку Пречистої Матері Господа в нагадування постійного спілкування з Нею і після трапези благоговійно ділили цю частину між собою. У монастирях цей звичай носить назву Чин про Панагії, тобто спогад про Всесвятості Матері Господа. У парафіяльних церквах цей хліб Богоматері згадується раз на рік у зв’язку з роздроблення артоса.

Освячується артос особливою молитвою, окропленням святою водою і каждением в перший день Святої Пасхи на Літургії після заамвонної молитви. Артос покладається на солеї, проти Царських Воріт, на уготованном столі або аналої. Після освячення артоса аналой з артосом ставлять на солеї перед образом Спасителя, де артос лежить протягом всієї Світлої седмиці.

У всі дні Світлої седмиці після закінчення Літургії з артосом урочисто відбувається хресний хід навколо храму. У суботу Світлої седмиці після заамвонної молитви читається молитва на роздроблення артоса, артос роздробляють і в кінці Літургії при цілуванні Хреста роздають народу як святиню.

Підготовлено за матеріалами сайту «Православ’я в Україні»