25 січня святої мучениці Татіани

25 січня Свята Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Татіани.

Божественну літургію в соборі Різдва Богородиці звершив клірик собору отець Іоанн Ігнатко.

25 січня по новому стилю святкується день пам’яті святої мучениці Татіани. Тоді ж відзначається й цивільне свято – День студента.

Це пов’язано з тим, що напередодні дня пам’яті святого 23 січня 1755 імператриця Єлизавета підписала указ про відкриття Московського університету. Тому Тетянин день став святкуватися як день студентства.

… Татіана народилася в знатній римській сім’ї. Її батько двічі обирався консулом (одна з вищих державних посад в Римській імперії).

Він був таємним християнином. І Татіану також виховав у християнській традиції, замішаної на постійному страху кривавої розправи з боку іудеїв і римської влади, на новинах про сотні, якщо не тисячі страт християн, що доносяться з різних регіонів величезної Римської імперії, але також і на щирій вірі в Христа-Спасителя, готовності віддати за Нього своє життя. Татіана з дитячих років жила немов би подвійним життям. З одного боку – багатий побут патриціанського будинку; з іншого – напівтемні катакомби, таємні через страх перед язичницькою владою Літургії, інші богослужіння, вузькі кам’яні коридори, що зберігають мощі мучеників. Житіє святої оповідає про те, що Татіана, будучи ще дівчинкою, молилася: «Я хочу бути святою! Навчи мене, Господи, не любити нічого і нікого так міцно, як Тебе! Навчи мене, Господи, робити тільки те, що добре в очах Твоїх; зроби мене Твоєю служницею! »

Інституту чернецтва тоді ще не було. Тому церковні ієрархи, бачачи глибоку віру юної дівчини, зводять її в диякониси – спеціальні служительки, які обиралися з дєв або вдів для допомоги священикам при хрещенні жінок. Диякониси також відвідували хворих і прислужували їм, стежили за порядком у храмі під час богослужінь.

У період гоніння юного шістнадцятирічного імператора Олександра Севера диякониса Татіана безбоязно сповідує віру в Господа нашого Ісуса Христа. Її віра була настільки щирою, що в поєднанні з Божою благодаттю, спочивати на ній, вражала катів. Вісім з них впали до її ніг і сповідували Христа, прийнявши за Нього мученицьку кончину. Ідоли язичницьких храмів руйнувалися, і біси виходили з жахом з них по молитві святої Тетяни.

Святі Ангели захищали за велінням Божим Татіану, відводячи від неї удари. З ран мучениці замість крові текло молоко, в повітрі розливалися пахощі. Нарешті, подвиг страдниці увінчався її особистою вищою жертвою – смертю за Христа. Як римська громадянка, Татіана була усічена мечем.

Який же висновок, дорогі брати і сестри, ми можемо зробити з її житія?

Ім’я Татіана позначає в перекладі з грецького «засновниця». Свята в житті обрала шлях диякониси ( «диякон» перекладається з грецької як «служитель») – шлях служіння Богу.

За матеріалами pravlife.org