Сьогодні, 4 листопада, на свято Казанської ікони Богоматері Божественну літургію в соборі Різдва Богородиці відслужив клірик отець Іоан Ігнатко у співслужінні духовенства собору.
Свята Православна Церква багата шанованими іконами Божої Матері. Велика кількість таких ікон свідчить про те, наскільки великі до нас милості і благодіяння Пресвятої Богородиці, наскільки часто в історії виявлялася надзвичайна її опіка про людський рід однак святі ікони є свідченням не лише історичного минулого. Вони є яскравим свідченням і сьогоднішнього дня – джерело милостей Цариці Небесної і нині залишається не вичерпним.
Православна Церква вшановує Пресвяту Богородицю і в її Казанському чудотворному образі. Ця ікона – одна із найпрославленіших чудотворних ікон у всьому православному світі. Явилася вона ще 1579 році в місті Казані при таких обставинах. Згадане місто спіткала велика біда: пожежа майже повністю знищила його. У той час жив там воїн на ім’я Данило Окучин з дружиною та 9-річною дочкою Матроною. Разом з іншими будинками згорів і їхній. І ось Матроні явилася уві сні Пресвята Богородиця і веліла оголосити архієпископу і начальникам міста,що на місці згорілої хати родичів Матрони лежить у землі ікона Пресвятої Богородиці. Ще двічі повторно були ведіння дівчинці. Але міська влада не повірила їй. Тоді Матрона відправилася з мамою на вказане місце і сама стала копати землю. І ось, коли земля була розкопана на глибину близько метра, на радість народу, що зібрався, показалася ікона Богоматері. Звістка про це поширилася по всьому місту. Товпи людей почали сходитися на місце явлення, гаряче молячись перед своєю небесною заступницею. Ікону перенесли у найближчу церкву святого Миколая, де був відслужений молебень. Звідти її урочисто перенесено у Благовіщенський собор. По дорозі туди ікона явила перше чудо: зцілила одного сліпця Йосипа. З тих пір від цієї святої ікони стали відбуватися великі чудеса, детально описані в багатьох книгах. Звідси й виникла народна традиція молитися перед іконою з проханням зцілення від хвороби очей. Згодом на місці з’явлення Казанської ікони був побудований храм на її честь і заснований жіночий монастир, в якому разом з матір’ю прийняла постриг Матрона.
Свята ікона, а особливо ікона Пресвятої Богородиці, завжди вважалася найулюбленішою іконою в нашому народі, з яким і в скорботах, і радощах завжди був образ Пречистої й Преблагословенної. В службі сьогоднішнього дня , який ми святкуємо в честь явлення чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Казанської, є такі слова: «ВеличаємТя, ПресвятаяДево и чтим образ Твой Святий». Кожне з цих слів знаходиться на своєму місці й несе в собі глибинний зміст. «ВеличаємТя» – ми не просто прославляємо Царицю Неба і землі, не просто поклоняємося Їй, але й визнаємо своє не достоїнство й неміч перед Її Пречистими очима, бо велич Божої Матері – в Її глибокому смиренні й покори, як сказав про це святий пророк Давид: «Вся оздоба Царської Дочки у середині» (Пс. 44. 14) . «ПресвятаяДево» – в цих словах розкривається глибокий зміст премудрості і богослів’я. Ми вшановуємо Божу Матір не як «четверту Особу» Божества, не як звільнену від закону смерті в Своєму зачатті, а як «Чеснішу Херувимів і Славнішу без зрівняння Серафимів», Ту, Котра стала Вмістилищем Невмістимого Бога і як Начальницю всього собору святих, подібних нам у всьому, окрім гріха. «Чтим образ» – ми не просто святкуємо яку-небудь подію з життя Богородиці, а вшановуємо самий Пречистий Лик Діви. Більше 468 Богородичних ікон відомі Православні Церкві, і кожна з них зображує Ту, Котра послужила тайні Боговтілення, і кожну з них ми вшановуємо бачачи за кістю іконописця Пресвяту Діву. Передання говороть, що, побачивши Свій обрах, написаний святим Євангелістом Лукою, Божа Мати промовила: «Нехай з цією іконою перебуває Моя благодать і сила». Тому кожний образ Богородиці святий і шанований.
Все чим ми можемо сьогодні принести радість Цариці Небесній, ублажаючи Її в день святкування чудотворної ікони Казанської – це наше християнське бажання жити за євангельськими заповідями Її Божественного Сина.
Идет загрузка ...